Прожилки пожовклого листя.
Фото: Diego Barucco/Photos.com
Фото: Diego Barucco/Photos.com
«Вивчення
та спостереження природи породило науку», — писав Цицерон у першому столітті до
нашої ери. У більш пізні часи з розвитком науки й віддаленням її від вивчення
природи, вчені з подивом відкривають те, що було відомо ще нашим предкам, але
не було підтверджене науковими методами.
Цікаво знаходити схожі утворення
в мікро-і макросвіті. Надихати може й те, що геометрію цих утворень наука може
описати. Кровоносна система, річка, блискавка, гілки дерев… все це — схожі
системи, що складаються з різних часточок і мають різний масштаб.
Пропорції «золотого перетину»
Ще древні греки, а, можливо, і
єгиптяни ще раніше, знали пропорцію «золотого перетину». Лука Пачолі, математик
епохи Відродження, назвав це співвідношення «божественною пропорцією». Вчені
виявили, що золотий перетин, який людське око сприймає як гармонійний та
приємний, і який часто зустрічається в класичній архітектурі, мистецтві та навіть
поезії, можна знайти і в природі.
Пропорція золотого перетину — це
поділ відрізка на дві нерівні частини, в якому коротка частина так відноситься
до довгої, як довга до всього відрізку. Відношення довгої частини до всього
відрізку — це нескінченне число, ірраціональний дріб 0,618…, частка короткої —
відповідно 0,382…
Спіраль
Якщо побудувати прямокутник зі
сторонами, співвідношення яких буде рівне пропорції «золотого перетину», і
вписати в нього ще один «золотий прямокутник», в той — ще один, і так до
нескінченності всередину і назовні, то за кутовими точками прямокутників можна
провести спіраль. Цікаво те, що така спіраль співпадатиме зі зрізом раковини
Наутилуса, а також іншими спіралями, які поширені в природі.
Скам'янілість Наутилуса.
Фото: Studio-Annika/Photos.com
Пропорція
золотого перетину сприймається людським оком як красива, гармонійна. А ще
пропорція 0,618… дорівнює відношенню попереднього до наступного числа в ряді
Фібоначчі. Числа прослідовності Фібоначчі теж повсюдно проявляються в природі:
це спіраль, по якій гілочки рослин примикають до стебла, спіраль, по якій
виростають лусочки на шишці або зерна на соняшнику. Що цікаво, в цих природних утвореннях
кількість рядів, що закручується проти годинникової стрілки і за годинниковою
стрілкою, — це сусідні числа в ряді Фібоначчі.
Спірально закручується голівка
капусти броколі та баранячий ріг… Та й у самому людському тілі, зрозуміло,
здоровому та нормальному за пропорціями, зустрічаються співвідношення золотого
перетину.
1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, … —
послідовність Фібоначчі, в якій кожен наступний член отримуємо в результаті
додавання двох попередніх. Далекі спіральні галактики, які зняли супутники,
також закручуються по спіралях Фібоначчі.
Спіральна галактика.
Фото: NASA
Подвійною спіраллю закручена
молекула ДНК.
Закручена спіраллю ДНК людини.
Ілюстрація: Zephyris/en.wikipedia.org
Фрактали
«Природа наділила людину прагненням до виявлення істини», — писав Цицерон, словами якого хотілося б і закінчити першу частину статті про геометрію в природі.
Брокколі — ідеальна природна ілюстрація фракталу.
Фото: pdphoto.org
Немає коментарів:
Дописати коментар